Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960

Методикароботинадпромовоювідповіднорозкриваєтьсявдвохнапрямках: 1) прийоми вихованнямовиврізноманітнихвидахдіяльності, 2) спеціальнізаняттяз формуваннясловесної мови. У системі навчанняглухихдошкільниківвикористовуваласяуснаформа мови. Навчання -це єдинийспосіб формуванняутакихдітейуснійі письмовій мові, без чого немислимоїхповноцінний розвиток.Важливезначеннядляуспішногонавчанняглухихдітей маєспеціальнерозвиткуу нихсенсорнихпроцесів, виховання уваги івміннянаслідувати. Формування мовиу зв'язкуз навчаннямдітейобразної діяльності: а) навчання мовиу зв'язкуз організацієюпобутута поведінкидітей;б)навчання мовиу зв'язкуз ознайомленнямз навколишнім; в)навчання мовиу зв'язкуз фізичнимвихованням; г) навчання мовиу зв'язкузобразотворчоїдіяльністю іконструюванням; д) навчання мовиу зв'язкуз ігровоюдіяльністю. У спеціальнізаняття змовивключаютьсявидизанять:1) уточненняуявлень, формування елементівпонять, робота надсловом, 2) дидактичніігридлязакріплення іактивізаціїмовлення;3) роботанадпропозицією ізв'язковимтекстом, 4) фронтальнета індивідуальненавчання мовлення. Вказівки іметодикакористування різнимиформамисловесної мови: 1) дактильнамова.Засвоєннядітьмидактильнихзнаків здійснюєтьсянаосновіподраженія, тому все, що користуютьсяу спілкуванніз дитиноюдактильноюпромовою, зобов'язані строгостежитизавласною технікоюдактилювання, тобто заправиламиположення кистірукиі точнимвідтвореннямзнаків Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960; 2)усне мовлення(читанняз губ івимови). Читання згуб -складнийпроцес.Умовинеобхіднідляповноцінного навчаннядітей читаннязгуб:а) всебічно розвиткудитини,накопичення нимзапасусловесної мовивдактильноїформі;б)правильнаартикуляціянавчальних,спілкуютьсяз дітьми. Навчаннявимовизнаходитьсявтісній залежностівід усієїсистеми навчаннямови.Працюючинадвимовою,сліддобмватьсянормальноготемпу мови,ведучипоступоводитинивід повільноготемпу мовидо всеболлешвидкому.3)письмове мовлення. Оволодінняписемною мовоюу формічитаннятекстівстає вжевзначній мірі нетількизасобом,а й метоюнавчання.

37. Методи діагностики розвитку мислення.

У експериментальному дослідженні властивостей мислення школяра використовуються такі методики:

1)з метою дослідження вербально-логічного мислення — «Виключення слів»;

1) з метою дослідження образного мислення — «Виключенняпредметів»;

2) з метою дослідження осмислення та розуміння — «Картки-малюнки»;

3) з метою дослідження процесів узагальнення та відволікання —«Картки-малюнки»;

4) з метою дослідження рівня аналізу та синтезу, рівня операції порівняння.

(напр.-д Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960)

Визначення рівня узагальнення мислення у першокласників

Обладнання: «Картки-малюнки», секундомір (див. Плакат).

Методика проведення. Учні відбирають серед малюнків ті, що мають спільні ознаки, тобто чимось подібні між собою, та ті, які випадають із цієї групи внаслідок того, що в них відсутня загальна ознака. Після того, як учень виконає завдання, психолог запитує: «Чим подібні вибрані малюнки?», «Як можна назвати їх одним словом?». Оцінювання результатів. Результати підлягають якісному аналізові. Відповіді учня записуються та аналізуються (наприклад, за якими ознаками були згруповані предмети, скільки часу витратив учень для вирішення цього завдання, які завдання виявилися важкими).



Визначення інтегрального показника вербально-логічного мислення

Обладнання: набір слів та бланк Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 методики «Виключення слів», секундомір .

Методика проведення. Піддослідному надається інструкція: «Я пропоную вам із чотирьох наведених слів визначити три, які є однорідними поняттями, та викреслити четверте, яке не підходить до цих однорідних понять. Виконуйте завдання швидко».

Оцінювання результатів. Оцінювання проводиться у відповідності з ключем (за кожну правильну відповідь — 2 бали) та з урахуванням часу на відповідь (Т— менше 250 с = 0 балів, 250—330 с = З бали, понад 330 с = 6 балів).

Визначаегься інтегральний показник вербально-логічного мислення за формулою А = В + Т,дє В — продуктивність (кількість правильно виконаних рядків), Т— бали за час виконання.

30—20 балів — високий рівень узагальнення;

19—9 балів — середній рівень узагальнення, не завжди розподіл відбувається Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 за суттєвими ознаками;

8 і менше — здатність до узагальнення розвинута слабо.

Методика дуже чутлива до порушень операційної сторони мислення — зниження рівня узагальнення та пошкодження процесу узагальнення.

Визначення інтегрального показника образного мислення

Обладнання: набір карток із предметами з методики «Виключення предметів», бланк, секундомір.

Методика проведення. Піддослідному надається така інструкція: «На зображених предметах є дещо спільне, що можна назвати одним словом, тобто узагальнити, а один предмет суттєво відрізняється од трьох інших. Знайдіть цей предмет та зробіть відповідну позначку на бланку для відповідей».

Оцінювання результатів. Оцінюється виконання кожної серії окремо за таблицею оцінки часу та точності виконання завдання (див. таб. 9):

Визначається інтегральний Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 показник образного мислення за формулою А = В + Гдля кожної серії окремо.

Підраховується також загальний показник образного мислення як сума всіх п'яти серій.

Показники цього та попереднього дослідження можна звести у спеціальну таблицю однорідних шкальних показників, що придатна для побудови графіків обстеження всієї групи піддослідних.

0—7 стенів — низький рівень;

8—14 стенів — середній рівень;

15—19 стенів — високий рівень

Для діагностики окремих властивостей мислення використовуються субтести дитячого тесту інтелекту Д.Векслера у модифікації Ю.Гільбуха. Визначення швидкості проходженнярозумового процесу молодших

школярів на час переходу до середньої школи

Обладнання: секундомір та 5 рядків слів по 10 слів у кожному рядку .

Методика проведення. Піддослідному пропонується вписати літери, які пропущені у словах Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960. Психолог відмічає час, витрачений на обмірковування окремого слова і нароботу з усім рядком.

Оцінювання результатів. Для кожного рядка будується графік, який відображає кількість часу, необхідного для знаходження пропущених літер у словах. Для дітей 9—10 років час на виконання всього тесту — 10— 15 хвилин. Результат також можна визначити у балах, за кожне правильно написане слово — 1 бал.

Високий рівень — 45—50 балів; помірно високий рівень — 35—44 бали; середній рівень — 25—34 бали; помірно низький рівень — 15—24 бали; низький рівень — менше 15 правильно написаних слів.

Визначення гнучкості побудови графічного образу

Обладнання: бланк із графічними контурами, олівець, годинник (див.додаток 22).

Методика проведення. Дитині надається така інструкція: «Тобі треба використати намальовані зображення, щоб придумати Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 і домалювати якомога більше різних предметів і речей. Можна домальовувати будь-які деталі й поєднувати фігури в один малюнок».

Час на виконання завдання: 15— 20 хвилин.

Обробка результатів. Головний показник творчого мислення — кількість ідей, які застосувала дитина, їх треба підрахувати. Кожна нова тема оцінюється одним балом. Бали за таблицею оцінюють рівень творчого мислення.

Приклад: дитина намалювала сонце, 3 зображення обличчя, голову в профіль, снігової баби і зайця, де роль тулуба грає коло, і машину, де круги — колеса: цифру «дев'ять». Таким чином, дитина намалювала 9 малюнків, але кількість зображених тем — усього 5. Такий показник для віку 8 років свідчить про низький рівень розвиток гнучкості.

Дослідження Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 наочно-образного мислення за методикою "Піктограма".

Дана методика відноситься до числа найбільш поширених, причому вона дозволяє одержати достатньо широкий спектр даних, що стосуються не тільки особливостей наочно-образного мислення, але й особливостей емоційного стану досліджуваних, спрямування їх свідомості, особистісних властивостей. Це дозволяє використовувати методику для самих різноманітних цілей, наприклад при арт-терапії, оцінці міжособистісних відносин, при встановленні ієрархії цінностей.

Суть методики полягає впередачі будь-якого вербально позначеного поняття через його образ. Сама назва – "піктограма” означає малюнкову писемність, коли предмети, події і дії позначаються малюнками чи умовними знаками. Це характерно для неписьменних людей, дітей деяких народностей Півночі. Іноді такий спосіб комунікації визначається самим Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 ефективним в деяких службах, наприклад УВС, де досить скрупульозно конструюються різні типи заборонених чи дозволених знаків. Досліджуваному не дається ніяких обмежень з приводу повноти змісту і образу, так само як із приводу використаних матеріалів: кольору, розміру та часу. Все ж для зручності проведення навчального експерименту можна запропонувати досліджуваним дотримуватися певного порядку виконання завдання у вигляді таблиці.

37. методи діагностики розвитку мислення

Наочно-дійове мислення. Виділяють два різновиди наочно-дійового мислення. Перший передбачає вирішення пізнавальних завдань, а другий - практичних. Наочно-дійове мислення, яке проявляється в ранньому віці і випереджає всі інші види мислення, водночас залишається актуальним і в дошкільному віці. Воно Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 відрізняється від наочно-образного і словесно-логічного мислення особливим способом здобування знань, які не дублюються іншими видами мислення.

Наочно-образне мислення. Перехід з раннього дитинства до дошкільного психологічно зумовлений виникненням такого новоутворення, як внутрішня позиція. Здебільшого вона з'являється не в 3 роки, а десь на 3-4 місяці раніше. З виникненням внутрішньої позиції в дитини пов'язаниий перехід від наочно-дійового мислення до наочно-образного.

Наочно-образне мислення розвивається на двох стадіях.

На першій - мають місце такі перетворення об'єкта, які відбуваються або самі по собі (природні процеси), або з іншими людьми.

На другій стадії картина змінюється. Дитина вже Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 сама починає пробувати різні перцептивні новоутворення. Дії, які раніше виконувалися з реальними предметами, починають відтворюватися нею без опори на реальні речі, тобто на рівні уявлень.

Словесно-логічне мислення. При переході з першої до другої половини дошкільного віку внутрішня позиція, як вікове новоутворення, стає умовною. Завдяки умовності внутрішньої позиції виникає особлива властивість людської психіки, так звана рефлексія.

У своєму розвитку словесно-логічне мислення проходить дві стадії:

- на першій, починаючи з п'яти років, перетворення однієї внутрішньої позиції в іншу відбувається природно або з посторонньою допомогою,

- на другій здійснюється самостійно. Перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення може бути прискорений шляхом Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 створення умов для формування необхідних компонентів розумової діяльності.

В ході занять, спеціального навчання важливо формувати у дошкільників такі розумові операції, як порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію.

(ПРИКЛАДИ)

Для розвитку аналізу, синтезу і класифікації.

"Нехай мама або тато покладуть перед тобою 3-4 картинки із зображенням різних предметів (можна використовувати картинки дитячого лото). Ти повинен визначити, яка з картинок зайва.

Для розвитку аналізу і синтезу.

"По черзі з мамою чи татом беріть картинки з дитячого лото і описуйте предмет, намальований на картинці, не називаючи його. Партнер по грі повинен вгадати з опису, що це за предмет".

Для розвитку аналізу і порівняння.

"Скажи, що Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 тобі подобається в цьому предметі чи явище, а що - ні.

Для розвитку аналізу та узагальнення.

"Назви одним узагальнюючим словом чи словосполученням

(ПРИКЛАДИ)

2.1. Обведи контур

Застосовується для оцінювання наочно - дійового мислення дитини.

Обладнання

Малюнок 1, малюнок 2, малюнок 3, олівець для дитини, ручка для психолога, секундомір.

Запропонуйте дитині розглянути малюнки 1 - 3.

Інструкція

«У цьому завданні тобі необхідно з¢єднати прямими лініями фігури в нижній частині малюнку так, як це зроблено у верхній частині, точно повторюючи контур на зразку.

Дуже важливо зробити це, якнайшвидше і точніше. Усі лінії необхідно намагатися робити прямими і точно зєднувати кути фігур».

Інтерпретація результатів

Слабкий рівень - лінії на всіх малюнках нерівні, зєднання не повторюють заданого Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 контуру, на виконання витрачено понад 2 хвилини.

Середній рівень - правильно виконане серднє завдання, є нерівності й помилки у двох інших , час роботи - 2 хвилини.

Добрий рівень - правильно виконані перше і друге завдання, є нерівності й невеликі помилки у третьому. Час роботи - до 2 хвилин.

Високий рівень - якщо дитина витратила на виконання всього завадння менше 100секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на заданих контурах і точно зєднують кути фігур - завадння виконане дуже добре і дитина має дуже високий рівень розвитку наочно - дійового мислення.

Оцінюються в підсумку виконання завдання акуратність, точність і швидкість роботи.

2.2. Знайди будиночок

(методика Р.І. Гонорової і Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 Т.А.Лаврентьєвої )

Визначити ступінь оволодіння дитиною наочно - образним мисленням.

Обладнання

Тестові завдання із зображенням різних розгалужених доріжок (додаток А). Надалі ці зображення називатимуться галявинами: галявина А і галявина Б - для вступних завдань; галявина 1 -5 - для основних завдань. В кінці доріжок знаходяться будиночки: по 2 на галявинах А і Б, по 16 - на галявинах 1 - 4 і 32 будиночки на галявині 5.

Галявина А для першого вступного завдання - це доріжка з одним розгалуженням, частини якого позначені певними орієнтирами. Галявина Б для другого вступного завдання - доріжка з одним розгалуженням без будь - яких орієнтирів.

На галявині 1 зображена розгалужена доріжка без орієнтирів. На решті галявин кожний відтинок доріжки після розгалуження Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 позначений певним орієнтиром.

На галявині 3 кожне розгалуження позначене двома однаковими орієнтирами. На галявинах 4,5 є лише два види орієнтирів (гриб і ялинка), які повторюються у різній послідовності і розміщені не на відтинках доріжок, а в місцях розгалужень. До кожної галявини зокрема додаються картки - так звані «листи». Вони вказують шлях до одного з будиночків. Для вступних галявин є по одному «листові», а для основних - по два, оскільки на цих галявинах дитина повинна знайти необхідний будиночок двічі.

Тестування починається зі вступних завдань. Прочитайте дитині інструкцію до вступного завдання А і покажіть їй «лист» А. Після того, як дитина знайде потрібний будиночок, похваліть її і переходьте Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960 до вступного завдання Б. Якщо дитина помилиться, повторіть інструкцію. Важливо, щоб вступне завдання А дитина обов’язково виконала правильно, бо лише після того можна переходити до другого вступного завдання. Зверніть увагу дитини на галявину Б і прочитайте їй інструкцію до вступного завдання Б.

Коли ви переконаєтесь, що дитина зрозуміла, як виконувати завдання такого типу, можна переходити до основних тестових завдань. Послідовно показуйте дитині малюнки тесту і зачитуйте супровідні інструкції для неї. У кожному основному завданні дитина повинна двічі провести пошук будиночка - за першим «листом» і за другим «листом».


documentaxywevh.html
documentaxywmfp.html
documentaxywtpx.html
documentaxyxbaf.html
documentaxyxikn.html
Документ Характеристика роботи: За ред. Б. Д. Корсунської «Пути обучения речи». 1960